Новости 08 июля 2019

Відкритий ринок землі змінить ціни на її оренду: експерт озвучив прогноз

Власники паїв будуть більше заробляти, вважає економіст

Скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення підвищить вартість оренди паїв і платоспроможність жителів сільської місцевості. Таку думку озвучив сайту «Сьогодні» заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

«Ціна оренди, в разі відкриття ринку землі, також буде зростати і наближатися до потенційного ринкового рівня. Ринки оренди і продажу пов’язані. Якщо немає ринку продажу, ціна оренди буде занижена. Це означає, що бабуся чи дідусь – власники паїв, отримають більше грошей», – сказав він.

Яблоновський додав: якщо розраховуватися з власниками паїв будуть живими грошима, це дозволить підвищити платоспроможний попит серед населення і розвиток сільської місцевості в цілому.

Нагадаємо, заборону на продаж земель с/г призначення введено в 2001 році, а з 2002-го мораторій почав діяти як тимчасовий захід – для створення інфраструктури ринку землі. З тих пір мораторій щороку подовжують. Останнього разу закон про подовження мораторію підписав п’ятий президент України Петро Порошенко в лютому-2019.

Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення було вимогою Міжнародного валютного фонду, але в липні 2017 року його вилучили з меморандуму. При цьому міжнародні організації висловлюються про те, що зняти мораторій все ж потрібно, а Європейський суд з прав людини вже визнав, що заборона на продаж землі порушує права власників ділянок.

Правда, навіть якщо в Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, тому що парламент повинен розглянути і прийняти закон «Про обіг земель», який врегулював би всі аспекти продажу ділянок. Зараз такий закон перебуває тільки на стадії розробки і обговорення.

 

ДОСЛІВНО

Олена Донченко

юрист, кандидат у народні депутати України

Округ№130

«Наразі в Україні оголошено бойкот земельній реформі. Уряд не хоче брати на себе відповідальність за провалену реформу і за недоотримані мільярдні інвестиції в агросектор. Загравшись в політику, в столиці забули про людей, які працюють на землі і тих, хто з землі виживає. Адже всі ми розуміємо – найбільш крупні агрохолдинги цілком влаштовує закритий земельний ринок та незахищеність власників земельних ділянок. А уряд, замість того, щоб стати на захист простого селянина та закону, переслідує інтереси окремих політичних еліт та аксакалів аграрного бізнесу. Не зважаючи на всі спекуляції навколо земельного питання, Україні потрібен працездатний Закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який матиме на меті створення в державі цивілізованого земельного ринку.

Фактично українському селянину – власнику землі за весь час з моменту, як його наділили землею, шансу стати господарем на ній так і не дали. І проблема полягає не тільки у відсутності реального державного стимулювання розвитку малих фермерських господарств, а і в тому, що право самостійно розпоряджатися своєю землею на ринку українцям так і не надали. Через велику затратність, погану керованість, рейдерські атаки та природні ризики, аграрний бізнес став недоступним для більшості власників ділянок і єдиним джерелом доходу з землі для них сьогодні є орендна плата. Будучи заручником недосконалого законодавства, селянин фактично не може продати свою землю та направити кошти в інше русло: купівлю житла, власний бізнес, навчання тощо. Все це і обумовлює потрібність відкриття ринку землі в Україні. І не тому, що це чиясь вимога або ж хтось вбачає в ньому систему монополізації власності на землю, а для того, щоб припинити сотні тисяч незаконних оборудок з позбавлення селян землі на тлі їх безгрошів’я, зупинити загрозливий неконтрольований процес нецільового використання землі та знищення пасовищ, а також вивести недобросовісних фермерів з тіні та змусити платити податки.

Країні потрібні економічне відтворення і зростання як в усій економіці, так і безпосередньо в аграрній галузі. Це можна забезпечити тільки при оптимальних земельних відносинах.

Закон «Про обіг землі» повинен бути направлений на розбудову соціально орієнтованої країни. Тільки в немонополізованій економіці, де кожен селянин буде власником землі та головне – матиме прямий стосунок до господарювання на землі, як власник аграрного бізнесу, а за бажання – може виступати безпосереднім учасником виробничого процесу, можливе зростання доходів і зайнятості населення, забезпечення соціальних гарантій і соціально-економічного рівня життя.

Звісно, сьогодні багато людей побоюються вільних ринкових земельних відносин через можливий прихід на українській ринок землі іноземних інвесторів. Проте, ми самі можемо уберегтись від ризику повального викупу іноземцями нашої землі – на законодавчому рівні ввести обмеження. І дати можливість стати учасниками процесу купівлі-продажу землі тільки громадянам України. Тоді ми захистимо нашу землю і отримаємо цивілізований ринок.

Основні напрямки та положення законодавчих змін повинні визначити поняття незалежного набувача землі та чітко описувати хто не має права бути набувачем, нормативно-правові механізми, які б регулювали процес повернення землі власникам, які втратили її за незаконними угодами через скрутне матеріальне становище чи з інших причин нагальної потреби в грошах. Повинні бути визначені і обсяги землі, які можуть бути у власності однієї фізичної чи юридичної осіб, мусить бути встановлений порядок передачі землі державою чи територіальною громадою у користування. Наразі всього цього не має. На мою думку, така земля повинна передаватися для користування за територіальним принципом. Тоді отримані доходи на частку такої землі, переданої в користування, будуть зараховуватись до відповідних бюджетів і використовуються для вирішення інфраструктурних і соціально-економічних завдань розвитку територіальної громади.

Земельна реформа, підкріплена якісним законодавчим підґрунтям, в якому будуть базуватись основні механізми регулювання земельних відносин, здатна забезпечити можливість формування реального аграрія – первинного сільгосптоваровиробника, збільшення в короткостроковій перспективі доходів власників землі в 2–4 рази, створення в селах і селищах комплексів первинних сільгосптоваровиробників. Не кажучи вже про те, що правильно виписаний закон приведе до практичного розвитку соціально-економічної інфраструктури сіл.

Чим далі відкладається розгляд законодавства по обігу землі та інших нормативно-правових документів, які регулюють питання земельних відносин, тим більше втрачає країна інвестицій в аграрний сектор».

 

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Самое популярное

To Top