Блог

Децентралізація на Миколаївщині: який район можна назвати «уламком колишнього Радянського Союзу» та де не поспішають з об’єднанням

386

В інтерв’ю інтернет-виданню «Мой город» 5 вересня директор Миколаївського центру місцевого самоврядування Валентин Бойко розповів про те, який  район можна назвати «уламком колишнього Радянського Союзу» і чи буде в майбутньому процес об’єднання добровільним.

— Хотілося б дізнатися більше про розвиток вже створених громад у Миколаївській області та які виникають проблеми у нових чи які тільки хочуть об’єднатися. Наприклад, процес децентралізації у Новоодеському районі розпочався, створена Сухоєланецька ОТГ, а які ще об’єднання слід чекати в цьому районі?

Пропозиції Центру розвитку самоврядування щодо бачення майбутнього адміністративно-територіального устрою направлено в обласну державну адміністрацію. Проте, на жаль, досьогодні це питання не стало предметом широкого обговорення в контексті остаточного бачення областю перспективного плану формування громад Миколаївської області.

Щодо Новоодеського району, то по факту на сьогодні центром єдиної об’єднаної територіальної громади є село Сухий Єланець. Але це центр однієї з трьох можливих громад. Має бути, на наш погляд, ще Новоодеська міська громада, яка об’єднає Дільниче, Димівське, Новосафронівку, Підлісне, Троїцьке, Михайлівку і саму Нову Одесу та Новопетрівку. Що стосується Костянтинівської об’єднаної громади, то вона об’єднає громади Побужжя від Себіно на південь по лівому березі Південного Бугу  та Кандибінську громаду.

Що стосується Сухого Єланця, то тутешні мешканці продемонстрували завзятість, ініціативу і сміливість. Сухоєланецька громада з Новошмидтівською громадою об’єдналися і після виборів будуть жити в нових вимірах. Якщо говорити про Сухий Єланець, то це один з активних економічних центрів на північному сході Новоодеського району. Тому Сухоєланецька громада, на мій погляд, могла також увійти в об’єднання з такими громадами як Воронцівська, Бузька та Антонівська громада. Є артерія, яка буде всіх логістично поєднувати, – траса «Миколаїв-Кропивницький». Ця перспектива однозначно є, але багато буде залежати від людей, від їхнього бачення, від їхнього волевиявлення. Можливі й інші варіанти об’єднання, але допоки добровільність є визначальним чинником, і діє закон про добровільне об’єднання, то можливо побачимо щось інше.

 — Наразі інші громади Новоодещини не поспішають об’єднуватись. Чому так, що їх зупиняє?

Багато громад Побужжя начебто самодостатні. Дохід загального бюджету на одного мешканця приблизно такий як в ОТГ. Економічна активність фермерських господарств, наявність якихось виробництв, соціальна відповідальність бізнесу, наближеність до міста Миколаєва створюють певні передумови того, що ці громади до останнього будуть залишатися необ’єднаними. Я розмовляв з головами громад. Вони кажуть: «Ми хочемо реалізувати нашу програму, фінансовий ресурс у нас є. Поки що нам вистачає ресурсів для реалізації програми, яку ми задекларували перед нашими виборцями до 2020 року. Ми просто хочемо довести це питання до логічного кінця, а далі вже побачимо, як воно буде».

Якщо ви уважно подивитеся на мапу Миколаївської області, то саме в наближених до міста Миколаєва районах завдяки фінансовій активності є більший відносно іншої території поділ на певні громади. Це стосується і Миколаївського, і Очаківського, і Вітовського районів.

Я дуже засмучений, що не об’єдналося хоча б з однією суміжною громадою місто Нова Одеса як громада. Позаяк за всі ці роки можна було отримувати і державну підтримку на розвиток інфраструктури цієї території, наприклад, Нова Одеса + Новопетрівське, Нова Одеса + Троїцьке. І головне, можна було б залишати 60% ПДФО, який створюється мешканцями Нової Одеси, на цій території. Поки що ці 60% ПДФО ідуть на район і розподіляються районною радою.

Виходячи з тих корупційних скандалів останніх років, які виникають в Новоодеському районі, я проти єдиного бюджетування і за те, щоб кожна громада обрала своїх очільників і під пильним контролем мешканців об’єднаної територіальної громади використовувався цей бюджет. Бюджет є в Новоодеському районі, є серйозна перспектива створювати спроможні громади, такі як Костянтинівська сільська, Новоодеська міська. Що стосується Сухоєланецької громади, покаже час, наскільки нова управлінська команда Сухого Єланця покаже добрий приклад для того, щоб до неї приєднувались суміжні громади.

— Президент підписав указ про звільнення Романа Сташука з посади голови Новоодеської РДА. На вашу думку, як це вплине на процес децентралізації в районі?

Голова Новоодеської РДА показав приклад самовідданого, державницького ставлення до процесу децентралізації в районі, в тій площині, в якій працюю і я. Мені з ним було легко працювати, я побачив в його особі дуже компетентну людину, яка дійсно здатна на самопожертву, пов’язану з виконанням тих завдань, які поклала держава. Ще раз нагадую, що не громадські організації проводять реформи, а держава. Це державницька функція. Без роботи держави абсолютно нічого не досягли б. Психологічна готовність до майбутнього об′єднання в цілому громад, які існують в Новоодеському районі,та практичне об′єднання Сухого Єланця з Новошмидтівкою – це серйозний результат, в тому числі його роботи. В тій частині, в якій я з ним працював, він – добрий управлінець.

Хочу одне сказати, що закон дозволяє самим громадам, незалежно від думки РДА, реалізувати своє право на об′єднання.

Позиція деяких голів райадміністрацій, я не буду говорити про Миколаївську область, а в цілому по Україні — на публіку виставляється одна позиція, а насправді за закритими дверима наголошується і реалізовується зовсім інша, демонструється абсолютно недержавницький підхід, і про це багато хто знає. Тим не менш, в цих районах зусиллями небайдужих мешканців створені об′єднані територіальні громади, люди не можуть бути закланцями в плані бездіяльності тих, хто б мав діяти.

Є другий розділ Конституції України, де закладені основні права і свободи людини. Таке ж саме право є в людей на об′єднання. Якщо вони свідомі, реалізують всі механізми, які їм надала держава, вони можуть об′єднуватися незалежно від особистої думки голови районної державної адміністрації. Голова РДА має бути з народом, і це головна його функція. П′яту статтю Конституції України, де сказано, що народ є єдиним джерелом влади, ніхто не скасовував.

Проте людям все ж таки треба показувати перспективний план згаданий вище і переконувати: держава як експерт має своє бачення об′єднань грогмад, просканувала і проаналізувала абсолютно всі можливості в інфраструктурній, освітній частині, в галузі охорони здоров’я, соціальних послугах і решті функцій та визначила, що і як буде краще. Я думаю, знаю, що кращі фахівці в кожній області працювали над перспективним планом і бажано при створенні громад  звертати на нього увагу.

Не хотілося б також огульного об′єднання, як іноді хоче бізнес. Він, буває, просто замилює очі, обіцяє дуже багато цим об’єднаним територіальним громадам. Проте бізнес у будь-який момент може зібрати свої «манатки» і, керуючись кон’юнктурою ринку, — «чухнути» кудись. А адміністративно-територіальний устрій, який створюється наразі, – це скелет держави. Він бігати не може. Тому треба з відповідальністю ставитися до цих процесів об′єднання і все ж таки консультуватись з державою, РДА, і якщо є певні аргументи, то треба переконувати. І взагалі це має бути предметом розширеного суспільного обговорення, щоб не було білих плям. Це гармонізація можливостей громади, держави і бізнесу.

А просто сьогодні об′єднуватись біля двох заправок – це неправильно. Створення громад – це дуже відповідальний крок на наступні 50 або 100 років. І навіть після укрупнення цих громад необхідно домогтись, щоб ці громади були не просто взаємоподібні, а взаємоконкурентні, щоб у нас не було диверсифікації між бідними і багатими, щоб у нас не було таких багатих громад, які можуть собі дозволити все, а суміжна — нічого, тому що просто недолуго сформували цю базову адміністративно-територіальну одиницю і кон’юнктурно лягли під якогось місцевого авторитета, князька. Тут треба дуже виважено підходити. Всі питання добровільності об’єднання, приєднання мають бути предметом обговорень, щоб не шукали після цього крайнього і не говорили, що хтось винен, відповідальність має покладатись на всіх.

— А щодо ситуації у Широківській громаді Снігурівського району. Які результаті показала громада?

Немає приводу говорити, що там щось не вдалось. Що б не відбулося, те що зробили і зроблять за найближчі два роки до чергових виборів у 2020 році – це те, що не вдалось б зробити за останні 7-10, а навіть 15 років. Широківська громада в цілому дуже симпатична громада. Там дуже згуртований колектив, активний голова громади.

— Ми пам’ятаємо, що децентралізація розпочалася саме з Очаківського району. В районі створено вже 2 ОТГ, проте є ще дві сільські ради, які не вирішили свою долю. Покровська сільська рада розташована поблизу м. Очаків, чи не мають вони наміру приєднатися до міста обласного значення, адже це наразі передбачено законом?

Хочу сказати, що питання зміни адміністративно-територіального устрою не стосується областей. Тобто ця реформа об’єднання громад, реформа децентралізації по суті — це три в одній. Ми говоримо про об’єднання громад, про децентралізацію, а це  зміна адміністративно-територіального устрою, реформа місцевого самоврядування, адміністративна реформа, — територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади змінюють свою конфігурацію, змістовно змінеться робота місцевих адміністрацій. Тобто три реформи в одній. Ми говоримо про це. Ми навіть говоримо про те, що можуть змінюватися кордони районів. Ми вже давно говоримо про те, що в Миколаївській області можливо будуть  чотири райони. На мій погляд, слушно принаймні було з 19 районів зробити 4. Але ми не говоримо про те, що можливо збудуть мінюватися кордони областей, — як виняток в окремих випадках.

Що стосується Покровської сільради, то дехто серед її мешканців вважає, що їм зручніше відійти до Херсонської області і цих «дехто» чи не половина проживаючих. Оскільки як мінімум 6-7 місяців на рік вони користуються об’їзними шляхами через Херсонську область, щоб потрапити в той самий Очаків. Так, багато хто з них думає, що все ж таки було б доцільно ввійти до складу Херсонської області. Мені неодноразово телефонують і про це говорять. Міцно закріпити, заякорити Покровську громаду за Миколаївською областю можна було б за рахунок добровільного приєднання Покровки до міста обласного значення Очакова. І це відбулося б у скорочений термін. Це наразі дозволяє законодавство. Це було б правильно.

Децентралізація не передбачає змін кордонів областей. Натомість в кожному правилі є винятки. Все ж таки через два роки межі деяких областей в силу різних обставин, можливо, будуть змінені. Таке собі у мене суб’єктивне відчуття. Але про це поки що не говорять.

Я вважаю, що все, що розташоване на території Покровської сільради, – це наша перлина. Треба все ж таки пожвавити процес добровільного приєднання Покровської громади до міста обласного значення Очакова. Я б не залишав Покровську сільраду наодинці. Я б не залишав її, в якості винятку, як окрему сільраду. Поки що вона не тягне на окремий спроможний пазл. Чи щось зміниться з наповненням бюджету, він збільшиться і його буде достатньо, щоб забезпечувати інфраструктуру Покровської сільради,  покажуть найближчі рік-два.

— А щодо ситуації в Чорноморській громаді Очаківського району. Ми пам’ятаємо, що голова ОТГ бідкався, що громада мала і їм важко виживати, він навіть пропонував об’єднати район в одну громаду, але без міста Очакова. Цю ідею ще можна втілити в життя?

Чорноморська громада визрівала одночасно з Куцурубською. Там певні чинники не дали їй можливості об’єднатися 2015 року. Вона об’єдналася в грудні 2016 року.

Є така Кам’янська громада, яка могла значно підсилити Чорноморську громаду. Я нещодавно пропонував її депутатам об’єднатися з Чорноморською громадою. Депутатський корпус Очаківської районної ради налаштований на модель: один район – одна громада, і адміністративний центр — у місті Очакові.  Голова Очаківської міської ради і депутатський корпус, якщо вони прагнуть саме до цього, то для цієї мети може бути тільки еволюційний шлях: спочатку створити потужні, більш-менш самодостатні Куцурубську і Чорноморську ОТГ, в яку могла би ввійти Кам’янська, Покровська і Очаківська громади. Ну а далі прорахувати доцільність об’єднання цих же об’єднаних громад. Ніхто ж не забороняє об’єднуватися об’єднаним громадам з адміністративним центром в місті Очакові. Але це питання часу.

— Очаківський район також є одним з тих, хто віддав частину території до іншого району. Козирська сільська рада увійшла в Радсадівську ОТГ. Які результати цього об’єднання, тому що там були певні проблемні питання з землею?

Все налагодилось. Якщо говорити, що людина має бути в центрі цієї реформи, то або з Козирки їхати до Радсаду – там 7-10 км — чи 34 км до Очакова. Це було рішення мешканців Козирки, Козирської громади і депутатського корпусу. Закон це дозволяє. Я не думаю, що це щодо району якийсь образливий жест чи крок. Немає сумніву в самодостатності, ефективності і професійності роботи районної Очаківської команди і голови. Тут питання людей і їхнього права на цей крок.

Я не можу сказати, що там хтось попелом голову посипає і говорить, що щось неправильно зробили. Наскільки я інформований, навпаки, ця громада гармонійно вписалася в Радсадівську громаду. Ну, і дай Боже, якщо у нас ще будуть приклади саме таких об’єднань через кордони районів. В робочому порядку всі складні питання насправді були вирішені. Що стосується керівництва Радсадівської громади, на мій погляд, це приклад конструктивного, професійного підходу до всіх складнощів, які виникали.

— З чим ви пов’язуєте, що в Єланецькому районі не поспішають створювати громади, і села не проявили ініціативу об’єднатися за принципом «один район – одна громада»? Чи прогнозуєте ви виникнення інших громад в районі, окрім Калинівської, та як оцінюєте шанси цієї ОТГ?

Що стосується Єланецького району — що відбулось, те відбулось. Я вітаю район зі створенням першої Калинівської громади. Пропонувалося з їхнього боку об’єднання п’яти-шести громад. Але вийшло, що тільки Маложенівська і Калинівська сільська ради надали згоду і пройшли весь цей шлях щодо об′єднання.

Я знаю, що керівництво Єланецького району — голова райради, голова РДА завжди постійно і наполегливо працювало в напрямку реалізації реформи децентралізації в районі. Але слід сказати про той консерватизм, про який я говорив раніше, треба знову повернутися до нього і сказати про те, що Єланецький район в цілому – це уламок колишнього Радянського Союзу в площині ментальності. Ось так я б навіть сказав. В такий собі природі сприйняття реформи він визрівав довше, ніж інші райони. Ну і те, що відбулось, те відбулось.

Зараз змінилися погляди, підходи до об’єднання. Те, що відмовились від об’єднання з центром в районі, — ніхто не забороняє знову подати пропозиції щодо об’єднання і об’єднатись з адміністративним центром в районі. За перспективним планом — таке бачення: один район – одна громада з адміністративним центром в Єланці.

Була, знаєте, якась така недовіра до районних центрів. Коли  розпочиналася реформа, я з цим зіткнувся. Це було закладено ще з радянських часів – антагонізм між районним центром і рештою району, антагонізм між керівництвом районного центру (якщо це місто районного значення або селище) і рештою району. На жаль, цей фактор теж вплинув. Громади визрівають і, на щастя, реформа ламає радянські стереотипи.

— На сьогоднішній день в Кривоозерському і Врадіївському районах не створено жодної громади. З чим це пов’язано?

Я декілька разів був у Кривоозерському і Врадіївському районах – в 2015, 2016, на початку 2017 року. Там, де є мажоритарник, який є народним депутатом, який називає цю  реформу геноцидом щодо українського народу і має певний вплив, дуже складно зробити якусь громаду. Ось все що я можу сказати.

Після того, як я там бував, мені телефонувала голова (не буду прізвище і посаду називати) і говорив, що цей процес штучно стримується в цих двох районах.

Я не можу робити жодних заяв з цього приводу. У мене немає тих фактів, щоб я персонально називав і говорив, що хтось винен в цьому.

Поки є сам факт добровільності і право людей самостійно визначати географію об’єднання, з ким об′єднуватися, для чого, щось планувати, мріяти. Я дуже сподівався, якщо у Врадієвському чи Кривоозерському районі не задіяний механізм добровільного об’єднання, то запрацює механізм співпраці територіальних громад, але чомусь і цього не відбувається. Я неодноразово спілкувався на цю тему з головами РДА. Поки що там результатів немає.

Бесіду вели: Альона Коханчук і Альона Нефедова

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости Новой Одессы